Дослідницька компетенція учителя.
Компетенція у нашому розумінні – це визначе- на норма стосовно неперервної освіти, яка задаєть- ся освітніми стандартами і використовується для формування вимог до результатів навчання.
Компетентність – це інтегрована особистісна якість лю- дини (її капітал), що формується на етапі навчання, остаточно оформлюється і розвивається у процесі практичної діяльності та забезпечує компетентний підхід до вирішення професійних завдань (Сисоєва С. О., 2015, с. 10).
Дослідницька компетентність розглядається як інтегрована особистісно-професійна якість фахівця, яка відображає мотивацію до наукового пошуку, рівень володіння методологією педагогічного дослідження, особистісно-значущими якостями дослідника, зокрема такими, як інноваційне мислення, здатність до творчої та інноваційної діяльності. Сформованість дослідницької компетентності викладача сприяє якості його науково-педагогічного дослідження, залученню учнів до навчально-дослідницької діяльності, підвищенню ефективності та якості освітнього процесу. Теоретичний аналіз проблеми дослідницької компетентності, дозволив визначити структуру дослідницької компетентності викладача навчального закладу, яка включає такі компоненти:
Мотиваційно-ціннісний компонент дослідницької компетентності характеризується усвідомленням особистісної та суспільної значущості науково- педагогічних досліджень у професійній діяльності викладача навчального закладу; стійким пізнавальним інтересом до науково-педагогічних досліджень; потребою в розвитку дослідницьких умінь; орієнтацією на досягнення високих ре- зультатів науково-дослідної роботи.
Когнітивний компонент дослідницької компе- тентності включає знання методології педагогічного дослідження; структури, етапів і методів педаго- гічного дослідження; вимог щодо оформлення результатів педагогічного дослідження; особливо- стей організації науково-дослідної роботи студентів.
Процесуально-діяльнісний компонент дослідницької компетентності характеризується вміннями визначати і формулювати науковий апарат дослідження (об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза, методи дослідження), складати програму наукового дослідження, передбачати та здійснювати попередню оцінку результатів дослідження, здійснювати відбір методів дослідження відповідно до цілей; використовувати методи проведення педагогічних досліджень (збирати та аналізувати наукові факти, узагальнювати їх, систематизувати, теоретично обґрунтовувати; проводити педагогічні спостереження, використовувати соціометричні методи, методи опитування, збору та оцінки результатів дослідження та інші); оформлювати результати наукових досліджень; організовувати наукову роботу з учнями.
Інформаційно-комунікаційний компонент дослідницької компетентності відображає вміння користуватися інформаційними джерелами (навчальна література, словники, довідники, каталоги, монографії, періодичні видання тощо), володіння методами роботи з науковою літературою, технологією складання бібліографічного списку; вміння оформлювати літературу; здатність працювати з інформацією (збір, обробка, аналіз, оцінювання повноти інформації) з використанням сучасних інформаційно-комунікативних технологій; спроможність до поширення наукових знань як в академічному, так і суспільному середовищах, зокрема використовуючи інформаційно-комунікативні технології.
Комунікативний компонент дослідницької компетентності включає здатність доносити результати наукових досліджень до кінцевих адресатів, чітко і ясно формулювати свої думки, доводити вибір власної позиції; вміння акумулювати та використовувати досвід творчої діяльності інших викладачів; вміння працювати в групах.
Особистісно-творчий компонент дослідницької компетентності відображає здатність мислити відповідно до нової наукової інформації, критично оцінювати її переваги і недоліки; вміння нестандартного мислення, пошуку нових кращих педагогічних рішень; активність, відповідальність за особисту участь в організації експерименту.
Професійно-рефлексивний компонент дослідницької компетентності включає здатність викладача аналізувати власну наукову діяльність: доцільність, значущість обраної наукової проблеми; правильність постановки мети і завдань; адекватність змісту наукового дослідження поставленим завданням; здатність до саморегуляції: наявність знань про способи професійного самовдосконалення; уміння усвідомлювати рівень власної діяльності, своїх здібностей; уміння бачити причини недоліків у своїй роботі, в собі; бажання самоудосконалюватися; уміння використовувати механізм самооцінки власних досягнень в дослідницькій діяльності; уміння визначати рівень готовності до науково-дослідницької діяльності учнів і шляхи її підвищення. Кожний компонент дослідницької компетентності учителя представлено низкою компетенцій.
Немає коментарів:
Дописати коментар